The Book Of Tobit (Apocrypha)

Товит, також званий «Книгою Тобія», апокрифічний твір (неканонічний для євреїв і протестантів), який потрапив до римо-католицького канону через Септуагінту. Релігійна народна казка та юдаїзована версія історії про вдячних мертвих розповідає про те, як Товіт, благочестивий єврей, вигнаний до Ніневії в Ассирії, дотримувався приписів єврейського закону, роздаючи милостиню та ховаючи померлих. Незважаючи на свої добрі справи, Товіт осліп.

У книзі насамперед йдеться про проблему примирення зла у світі з божественною справедливістю. Товіт і Сарра — побожні євреї, які безпідставно постраждали від зловмисних сил, але їхня віра нарешті винагороджена, а Бог визнаний справедливим і всемогутнім. Іншими головними темами є потреба євреїв, які живуть за межами Палестини, суворо дотримуватися релігійного закону та обіцянка відновлення Ізраїлю як нації.